- кульга
- кульга
аг.
хромоножка
Беларуска-расейскі слоўнік .
кульга
Смотреть что такое "кульга" в других словарях:
кульга — хромой человек , укр. кульгати хромать , блр. кульгаць, чеш. kulhati, слвц. kulhаt᾽, др. польск. kulgac. Ср. культя, возм., звукоподражание. Ср. лтш. klugȃt спотыкаться, хромать , klaũdzêt стучать, хлопать , лат. сlоррus хромой ; см. Бернекер… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
кульга — 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину * Але: дві, три, чотири кульги розм. кульга 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про тварину * Але: дві, три, чотири кульги діал … Орфографічний словник української мови
КУЛЬГА — Андрей Кульга, в войске запорожском. 1649. Ю. З. А. III, 55 (доп.) … Биографический словарь
кульга — и/, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою … Український тлумачний словник
Большая Кульга — 422660, Татарстан Республики, Рыбно Слободского … Населённые пункты и индексы России
гулька — кульга … Краткий словарь анаграмм
кульгавий — прикметник … Орфографічний словник української мови
кульгавість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
кульгавіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
кульгання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
кульгати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
